Головна » Статті » Мої статті |
В структурі доз опромінення частка внутрішнього опромінення населення (тобто опромінення спричинюється радіонуклідами, що містяться в продуктах харчування), що мешкає на забруднених територіях, може складати 75-95 %, а в деяких районах – до 98%. Такі обставини визначили необхідність розробки та впровадження спеціальних захисних заходів (контрзаходів), які знижують надходження радіонуклідів з забрудненого ґрунту до рослин. Поверхневе поліпшення угідь Під поверхневим поліпшенням угідь розуміють комплекс робіт, який включає внесення добрив та підсів кормових трав на існуючих сінокосах та пасовищах. Відомо, що видові особливості рослин, які полягають в інтенсивності росту, розміщенні в ґрунті кореневої системи та співвідношенням зольних елементів в хімічному складі рослини призводять до різного накопичення 137Cs в біомасі. Так відміни в біомасі злаків складають від 3 до 6, а у біомасі бобових від 1 до 2. Докорінне поліпшення угідь Найбільш ефективним заходом, що дозволяє суттєво зменшити забруднення кормів, є докорінне поліпшення угідь. Узагальнюючи можна сказати, що докорінне поліпшення, це комплекс заходів, який включає гідротехнічні (осушення, зрошення), культуртехнічні (розчищення території від кущів, первинний обробіток ґрунту) та агротехнічні заходи (внесення вапна та добрив, посів травосумішей).
1. Консервування ґрунту (залуження, мульчування, висадження лісів та ін.): Захід сприяє зменшенню міграційної здатності радіонуклідів та консервації ґрунту до тих пір, коли буде технічна можливість дезактивації. Такий захід може відбуватись і природнім шляхом, без втручання людини. Такі процеси зараз спостерігаються на території зони відчуження; Практично усі сорбенти, які застосовуються є ґрунтовими меліорантами пролонгованої (тривалої) дії, що підвищують родючість ґрунтів та, відповідно, врожайність сільськогосподарських культур. В зв’язку з цим сорбенти мають найбільшу економічну ефективність та відносно повільно окуповуються. 2. Дезактивація (видалення верхнього забрудненого шару ґрунту або дернини): Один з найбільш ефективних контрзаходів, який дає змогу кардинальним чином вирішити проблему радіоактивного забруднення ґрунту. Захід не набув широкого застосування, оскільки є надзвичайно затратним та трудомістким; 3. Звичайна або меліоративна оранка : -(зменшує концентрацію радіонуклідів, що досягається розведенням «чистими» шарами ґрунту або їх глибоке заорювання забрудненого шару на глибину до 70 см). Така оранка є найбільш розповсюдженим першочерговим захисним заходом. Він є досить ефективним, дешевим та не вимагає спеціального обладнання. Одним з головних недоліків такого заходу є наявність ризику швидкої міграції радіонуклідів в нижні шари ґрунту, що, відповідно, пришвидшує міграцію радіонуклідів в ґрунтові води (при високому заляганні ґрунтових вод) та суттєво знижує продуктивність ґрунтів. Останнє обмежує їх застосування на ґрунтах з легким механічним складом; 4. Поверхнева (0-5 см) обробка ґрунту з одночасним внесенням сорбентів: Теоретичною основою розробки цього заходу було припущення, що внесення високоактивного сорбенту в шар основної локалізації радіонуклідного забруднення дасть змогу суттєво підвищити ефективність сорбції радіонуклідів. Так ефективність внесення сорбенту (сапропелю) дозволяє зменшити забруднення рослин 137Cs в 5-6 разів. Особливе місце серед контрзаходів займають заходи по внесенню в ґрунт сорбентів, які здатні до необмінної сорбції водорозчинних радіонуклідів.Це значно знижує накопичення в рослинах радіонуклідів. Порівнюючи літературні дані щодо результатів досліджень ефективності сорбентів в зонах з різними типами радіонуклідного забруднення (конденсаційний та паливний) встановлено, що в ділянках зони відчуження з паливною формою радіонуклідного забруднення ефективність дії сорбентів знижується. Основною причиною зниження ефективності полягає в тому, що існує складність рівномірного перемішування сорбенту в усьому об’ємі кореневмісного шару. Найбільш розповсюдженими сорбентами, які досліджувались в зоні відчуження є цеоліт, бентоніт та вермикуліт. Потрібно додати, що відомі запаси цих матеріалів в Україні становить 500, 116 та 18 мільйонів тон відповідно, що засвідчує перспективність їх використання в сільському господарстві. Вивчення різних варіантів застосування сорбентів з ціллю зниження рівнів переходу радіонуклідів в культурні рослини показало, що максимальна ефективність дії сорбентів досягається при умові їх внесення в ґрунт одночасно з внесенням органічних добрив. Такий ефект пояснюється тим, що внесення великої кількості органічних добрив на фоні мінеральних сорбентів, які поліпшують ґрунтові умови, призводить до спалаху чисельності ґрунтових мікроорганізмів, як тих, що існували в ґрунті, так і тих, які було привнесені з гноєм (органічними добривами). При активному розмножені в органічному субстраті мікроорганізми накопичують у своїй біомасі значну кількість біологічно доступного 137Cs, що, вірогідно, призводить до ізоляції біологічно доступних форму нукліду для кореневих систем рослин. Досить ефективним та дешевим заходом є внесення з мінеральними добривами мікроелементів. Вони сприяють зниженню концентрації радіонуклідів в рослинах та підвищують їх врожайність. Теоретичне обґрунтування внесення мікроелементів з ціллю зниження міграції радіонуклідів в рослини, полягає в тому, що катіони мікроелементів виступають як антагоністи до катіонів 137Cs та 90Sr при кореневому живленні рослин, що призводить до зменшенню їх накопичення в біомасі рослин. При внесені мікроелементів можливо досягти 2-3 разове зниження 137Cs та 90Sr в рослини. Літературні джерела:
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Переглядів: 605 | |
Всього коментарів: 0 | |
Мої статті [8] |